- розгубленість
- [роузгу/блеин'іс'т']
-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
розгубленість
Смотреть что такое "розгубленість" в других словарях:
розгубленість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
розгубленість — ності, ж. Стан за знач. розгублений 2) … Український тлумачний словник
милість — лості, ж. 1) Доброзичливе, привітне ставлення до кого небудь. || заст. Прихильність когось вищого становищем у суспільстві до залежного; ласка (див. ласка I 4)). || ірон. || Вияв жалості, милосердя; помилування. •• Роби/ти ми/лість виявляти добру … Український тлумачний словник
згляд — згляд: погляд [39] погляд, догляд, контроль [27] погляд; контроль, догляд [48] міркування; без згляду: невважаючи на; згляди: уважність, прихильність; у тім згляді, зглядом щодо [IV] огляд; прихильність; під певним зглядом: з певного погляду [V]… … Толковый украинский словарь
дивитися — дивлю/ся, ди/вишся; мн. ди/вляться; недок. 1) куди, на кого – що, в що. Спрямовувати погляд, прагнучи побачити кого , що небудь. || без додатка. Бути з розплющеними очима; мати змогу бачити. || Про очі. || Підглядати, заглядати туди, де є щось… … Український тлумачний словник
попудливость — замішання, розгубленість, збентеження, поспішність; запальність, роздратованість … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
розгублений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розгубити. || розгу/блено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., перен.Який розгубився, втратив спокій, холоднокровність, рівновагу, рішучість від хвилювання, страху, сорому і т. ін. || Який виражає… … Український тлумачний словник
замішання — 1) (загальна розгубленість, раптовий безлад), сум яття, замішка 2) (стан незручности й деякої розгублености), збентеження, бентеження, зніяковіння, зніяковілість, ніяковість, сум яття, нестяма, конфуз; шок (через чиюсь поведінку, учинки, що… … Словник синонімів української мови
аментивний — а, е: •• Аментивний синдром один із синдромів потьмарення свідомості, для якого характерні незв язність мислення, розгубленість, дезорієнтування, безладне збудження, амнезія … Український тлумачний словник
зівок — вка/, ч., розм. 1) Те саме, що позіхання. 2) перен. Недогляд, промах. •• Да/ти зівка/ через неуважність, розгубленість тощо не помітити чого небудь, пропустити нагоду, зручний випадок і т. ін.; проґавити … Український тлумачний словник
